Дослідження популярності засобів масової комунікації серед мешканців Львова. IV квартал 2000 року.

Дослідження популярності

засобів масової комунікації серед мешканців Львова

1. Інформаційна записка.

Організація – Дослідник: львівська обласна неприбуткова громадська організація культури “Асоціація “Журналістика. Авангард. Радіокомунікації”.

Адреса: м.Львів, вул. Насипна, 1/12.

Для листів: а/с 7496, м.Львів, 79070 Україна.

Тел./факс: (0322) 21 02 18.

Керівник проекту: Михайло Веклик.

Генеральна сукупність (Universe): це об’єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Обсяг досліджуваної аудиторії складає 661,001 тис. мешканців Львова віком від 14 років: з них 14-24-літні – 127,928 тис. осіб, 25-59-літні – 411,352 тис. осіб та 60+-літні – 121,721 тис. осіб. 

Вибіркова сукупність: це певне число елементів генеральної сукупності, відібране за суворо заданим правилом, яке пояснюється методом вибірки. Обсяг вибіркової сукупності складає 400 осіб віком від 14 років: з них 14-24-літні – 77 осіб, 25-59-літні – 249 осіб та 60+-літні – 74 особи.

Метод вибірки: цілеспрямована квотна вікова постатева вибірка. Цей метод вибірки часто застосовується при вивченні громадської думки. Ним користуються у тих випадках, коли до початку дослідження є у наявності статистичні дані про контрольні ознаки (наприклад, вік, стать, рівень освіти, доходи) елементів генеральної сукупності. Наявні дані про ту або іншу контрольну ознаку виступають у якості квоти, а їх числові значення – показників квоти. За такого методу, респонденти відбираються цілеспрямовано, зі збереженням показників квот. Число показників, дані про які відбираються в якості квот, не повинно перевищувати чотирьох, бо за більшого числа показників відбір респондентів стає затрудненим. 

Похибка: це статистична помилка, яка допускається в усіх видах соціологічних та маркетингових досліджень і показує розходження з імовірнісними результатами опитування усіх поголовно. До певної міри, чим більша кількість опитаних (вибіркова сукупність), тим меншою є похибка. Головним чином, це стосується відрізку від 50 до 5000 опитаних, що допускає похибку від 20% до 2% відповідно. Дослідження із похибкою понад 20% вважаються такими, що можуть спотворити загальну картину соціальних процесів. Дослідження із похибкою, меншою, ніж 2% часто є просто економічно не вигідними. У даному дослідженні для вибірки 400 осіб з імовірністю 90% похибка складає +/- 7,53%.

Метод опитування: поштове панельне опитування шляхом заповнення стандартизованої анкети. Панель - це сформована за суворим правилом квотної вибірки група респондентів, відібраних із квотуванням за статевою, віковою і територіальною ознаками, які періодично фіксують у стандартизованій анкеті свої уподобання у сфері засобів масової комунікації (ЗМК). Набір респондентів проводиться методом особистого (face-to-face) і телефонного інтерв’ю. Частота ротації респондентів – 1,5 – 2 роки. Стандартизована анкета – це найбільш поширений вид анкети, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються у своїй одноманітності. 

Місце проведення дослідження і мешкання опитуваних: місто Львів.

Терміни проведення дослідження:

польові роботи - 17 листопада – 10 грудня 2000 року;

набір і обробка даних – 10 грудня 2000 р. – 10 лютого 2001 року;

публікація звіту – 10 лютого – 15 квітня 2001 року.

2. Аналітична записка.

Загальновідомо, що в наш час засоби масової комунікації (ЗМК) справляють найбільш вагомий вплив на суспільну свідомість. Через здатність швидко і майже  тотально охоплювати найбільш широкі аудиторії ЗМК можуть трансформувати традиційну систему духовного виробництва, і сьогодні у розвинених суспільно-політичних системах панує теза, що ті, хто володіє ЗМК, володіють громадською думкою.

Саме через ЗМК серед різних категорій населення (читачів, слухачів, глядачів) пропагуються певні ціннісні установки, світоглядні стереотипи та моделі поведінки, внаслідок чого спільні смаки і форми “культурного споживання” поширюються як серед привілейованих, так і малозабезпечених категорій населення. З огляду на це, у змаганні за культуру мас-медіа перебувають практично поза конкуренцією.

Інформаційний простір України протягом останніх років зазнав значних кількісних і якісних змін. Насамперед, з’явилося багато нових періодичних видань, загальна кількість зареєстрованих газет і журналів становить 8300 одиниць (що у кілька разів більше у порівнянні з 1991 роком). Їхніми засновниками, головним чином, виступають комерційні структури, науково-дослідні установи, громадські організації, навчальні заклади.

Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до єдиного реєстру внесено близько 800 телерадіоорганізацій, з яких лише 28 є державними.

Кардинальні зміни відбуваються і у книговиданні. Досить нагадати, що у нашій країні нині нараховується щонайменше тисяча видавництв і видавничих організацій, майже дві тисячі поліграфічних підприємств різних організаційно-правових форм та форм власності.

За комп’ютерним банком даних Державного комітету з питань інформаційної політики, станом на квітень 1999 року в Україні зареєстровано 224 видання для дітей: з них газет – 92, журналів – 120, альманахів – 9.

Засоби масової комунікації, які стали об’єктом дослідження Асоціації “Ж.А.Р.”, це книги, театри, журнали, газети, музика, радіо, домашнє відео, телебачення, Інтернет і реклама. Дослідження показали, що найбільш популярними ЗМК серед мешканців Львова є газети: 97,72% опитаних читають їх з різною частотою і лише 2,28% не читають їх зовсім. Серед різних вікових категорій ці відсотки коливаються дуже непомітно: 14-24-літніх читачів є 96,10%, а 25-59-літніх та старше 60 років – майже по 100%.

Другу сходинку у рейтингу популярності користування різними ЗМК із незначним відривом посідає телебачення: 96,96% опитаних дивляться його з різною частотою, а 3,04% не дивляться зовсім.

Третю-четверту сходинки ділять радіо і музика з різних носіїв: по 95,45% опитаних і слухають радіо, і прослуховують музичні записи, а 4,55% не роблять ні того, ні того.

П’ятим за популярністю користування ЗМК йдуть книги із несподівано високим (як для низького рівня розвитку книговидавництва в Україні в цілому) рейтингом: 94,45% опитаних читають книги (!) і лише 4,55% не роблять цього зовсім.

Далі за популярністю користування на шостій позиції розмістились журнали: 85,60% опитаних читають їх з різною частотою, а 14,40% не роблять цього взагалі. Розглядаючи різні вікові групи, цікаво відзначити, що найбільше читачів журналів є серед молоді 14-24 років – 88,31%, далі популярність цього ЗМК з віком падає: до 84% у 25-59-літніх та до 60% у людей, старших 60 років.

На сьомій сходинці – феномен інформаційного суспільства: реклама як засіб масової комунікації. Усі її види взяті разом загалом подобаються 71,21% опитаних, і не подобаються взагалі 28,79%. З популярністю реклами відбувається те саме: серед 14-24-літніх вона подобається 79,22% опитаних, серед 25-59-літніх – уже 64%, а серед людей, старших за 60 років – лише 20%.

Восьмим популярним ЗМК є театри: 59,84% опитаних відвідують їх, а 40,16% не роблять цього ніколи. В основному театри відвідують молоді (14-24 роки) та зрілі (25-59 років) люди – 62,33% та 62% відповідно, а люди похилого віку (старші за 60 років) практично не ходять у театри – близько 0%.

На дев’ятій сходинці з відповідно нижчою популярністю користування розмістилося домашнє відео: 51,51% опитаних дивляться його, і майже стільки ж – 48,49% не дивляться. Відео теж найбільш популярне серед 14-24-літніх (61,03%), трохи менш популярне серед 25-59-літніх (40%) та ще менш популярне серед людей похилого віку (20%). Однак останні користуються цим ЗМК частіше, ніж відвідують театри.

Останню, десяту сходинку серед тих ЗМК, які були об’єктами цього дослідження, займає найновіший засіб масової комунікації – Інтернет: 30,30% опитаних користуються ним з різною періодичністю і частотою, а 69,70% ще не мають змоги робити це. Серед різних вікових категорій ці відсотки коливаються так: 14-24-літніх користувачів Інтернету є 37,66%, 25-59-літніх – 22%, а користувачів, старших за 60 років – майже немає (0%).

Незважаючи на те, що значно дешевше користуватися телебаченням, усе ж таки бачимо, що мешканці Львова віддають перевагу газетам, хоч і з невеликим відривом від електронного монстра. Натомість проблемою виглядає зниження до мінімуму у людей похилого віку  контактів з театральним мистецтвом.

Газети.

Серед газет львів’яни найчастіше читають “Високий Замок” (54,54%), “Експрес” (43,93%) та “Факты и комментарии” (22,72%). Однак найулюбленішою з газет вважають “Експрес” (18,42%), тоді, як “Високий Замок” з майже непомітним відривом займає другу сходинку (17,10%), а “Факты…” – третю (12,50%).

Популярність “Високому Замку” приносять такі рубрики, як “Вітальня пані Ганни”, “Кримінальна хроніка”, “Нам це цікаво. А Вам?” (по 1,30% рейтингу), та головним чином спрацьовує загальний позитивний імідж газети, здобутий завдяки роботі таких журналістів, як Наталія Балюк і Галина Вдовиченко (по 3,17%), Аскольд Єрьомін, Валерій Сагайдак і Дмитро Синяк (по 2,50%), Тетяна Вергелес, Джемма Домбровська, Олена Лань і Леся Писанка (по 1,58%) та Борис Козловський і Степан Купіль (головний редактор) – по 1,25%.

Популярність “Експресу” забезпечують такі рубрики, як “Віч-на-віч” (3,92%), “Кримінал” (2,61%), “Неймовірне” (1,30%), “Інтим-клуб”, “Репортаж” і “Телепрограма” (по 0,65%). А журналісти, які підтримують цю популярність, - це Богдан Бондаренко – найпопулярніший журналіст газети (із рейтингом 8,75%), та Ігор Дедишин (3,75%).

Серед популярних журналістів з інших газет варто відзначити Юзя Обсерватора (7,50%), Майкла (3,75%) та Костя Бондаренка (2,50%) - усі троє з “Поступу”, а також Світлану Мартинець – найпопулярнішу журналістку газети (6,34%, “Експрес”), Вероніку Савченко (“Суботня Пошта”) та Вікторію Садову (“Поступ”) – обидві по 3,17%.

У межах доби популярними часовими відрізками читання усіх газет для львів’ян є 20:00-21:00 (8,06%), 18:00-19:00 (7,78%) та 19:00-20:00 (7,20%), тобто вечірній час. У межах тижня львів’яни найчастіше читають газети у суботу (14,35%) та в п’ятницю і неділю (по 10,52%).

Телебачення.

Серед телеканалів львів’яни найчастіше вмикають “Студію “1+1” (83,33%), “Інтер” (70,45%) та “ICTV” (21,21%). Найулюбленішим з усіх каналів вважають “Студію “1+1” (47,87%), тоді, як “Інтер” займає другу сходинку (19,39%), а третю-шосту з великим відривом від лідерів ділять російське “НТВ” та українські “СТБ”, “УТ-1” і “ICTV” (по 3,03%).

Популярність “Студії “1+1” приносять такі телепрограми, як “Без табу” (10,40% рейтингу), дискусійна “Табу” (6,93%), ігрова “Перший мільйон” (5,20%), “Імперія кіно” (4,04%), гумористично-розважальна “КВН” і “Парк автомобільного періоду” (по 3,46%), гумористична “Повне мамаду” та інформаційна “ТСН” (по 2,31%). Ці популярні програми роблять популярні журналісти: Микола Вересень – найпопулярніший телеведучий (15,49%) і Ольга Герасим’юк – найпопулярніша телеведуча (13,57%), Юрій Макаров (11,26%), Алла  Мазур (10,00%), Ольга Сумська (5,00%), Анна Безулик (3,57%), В’ячеслав Піховшек та Ігор Слісаренко (по 3,52%) і багато інших.

Серед популярних ведучих з інших телеканалів варто відзначити Ірину Зінченко (6,42%, “Інтер”), Євгена Зінченка (2,81%, “Інтер”), Ольгу Буру (на момент опитування – “УТ-1”), Оксану Мухіну (“СТБ”, “Інтер”) і Руслану Писанку (“Інтер”) – усі три по 2,14% та Дмітрія Діброва, Віктора Шендеровича (на момент опитування - “НТВ”) і Влада Яшина (“Інтер”) – усі троє по 2,11%.

Вертикальним “prime-time” (популярними часовими відрізками у межах доби) перегляду телебачення для львів’ян є 19:00-20:00 (54,54%), 20:00-21:00 (51,51%) та 21:00-22:00 (45,45%).

Горизонтальним “prime-time” (популярними часовими відрізками у межах тижня) для львів’ян є субота і неділя (по 8,33%), а також п’ятниця (3,03%).

Радіо.

Серед радіостанцій львів’яни найчастіше вмикають “Радіо “Люкс” (59,09%), “Хіт FM” (39,39%) та “Львівську Хвилю” (32,57%). Найулюбленішими з усіх станцій є ті ж троє: “Радіо “Люкс” (29,54%), “Хіт FM” (20,45%) та “Львівська Хвиля” (10,60%). Популярність “Радіо “Люкс” приносять такі радіопрограми, як дискусійна “Давайте поговоримо” (6,33% рейтингу), розважальні “Кін-Дза-Дза” (3,52%) і “Глюк FM” (2,81%), програма вітань “Кольоровий телефон” (2,81%), а також “Зранку на світанку” і хіт-парад закордонної музики “Радіо Топ” (по 1,40%) та інші. “Радіо “Люкс” завдячує своєю популярністю, звичайно ж, і ведучим: Геник – найпопулярніший радіоведучий (11,97%) і Оксана Гальчинська та Діана – найпопулярніші радіоведучі (по 5,18%), гумористи Доцик (4,22%) і Шльома (3,52%), Аліса (2,96%), психолог Олег Березюк та Ігор (по 2,81%) і багато інших.

Серед популярних радіопрограм інших станцій варто відзначити перш за все “Всюдихіт” – найпопулярнішу програму (9,85%, “Хіт FM”), а також “Вітер з Заходу”, “На босу ногу” та “Хіт-суботник” – усі три по 2,11% (“Львівська Хвиля”).

Серед популярних ведучих з інших радіостанцій варто відзначити Андрія (6,33%, “Хіт FM”), Данку Мірчук (3,70%, “Львівська Хвиля”) і DJ Таню (2,96%, “Львівська Хвиля”).

Вертикальним “prime-time” (популярними часовими відрізками у межах доби) прослуховування радіо для львів’ян є 19:00-20:00 (38,63%), 20:00-21:00 (35,60%) та 16:00-17:00 і 17:00-18:00 (по 34,84%).

Горизонтальним “prime-time” (популярними часовими відрізками у межах тижня) для львів’ян є вівторок, середа і субота (по 5,30%), а також неділя (4,54%).

Copyright: Асоціація "Ж.А.Р.", 2001.

Повний звіт "Львівська Медіа-Панель-400" Ви можете замовити безпосередньо в Асоціації "Ж.А.Р.".