Інформаційне повідомлення щодо підсумкової колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України

Сьогодні, 27.02.04р. у Міністерстві охорони здоров’я України відбулася розширена колегія Державної санітарно-епідеміологічної служби України “Про підсумки діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України за 2003 рік і визначення пріоритетних завдань, щодо підвищення ефективності державного санітарно-епідеміологічного нагляду на 2004 рік”.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд охоплює всі сфери життєдіяльності людини: умови проживання, праці, харчування, відпочинку, виховання і навчання дітей та підлітків. Тому санітарно-епідеміологічна служба займає ключову позицію у системі охорони здоров’я населення. У своїй доповіді Перший заступник Міністра, Головний Державний санітарний лікар України Ольга Лапушенко сказала: “Результатом повсякденної діяльності санітарно-епідеміологічної служби є здоров’я і якість життя населення України. Саме цей принцип є керівним при визначенні пріоритетів діяльності служби”.

Захворюваність на інфекційні хвороби
Головною метою санітарно-епідеміологічної служби є упередження небезпечних хвороб та дії шкідливих чинників. Чітке і своєчасне проведення організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів дозволили попередити завезення та розповсюдження на території України гострого респіраторного синдрому, не допустити проникнення на терени України пріонових та інших особливо небезпечних інфекцій. Але, як зазначила у своїй доповіді Головний лікар Центральної СЕС МОЗ України Любов Некрасова, “За медичною допомогою у зв’язку з інфекційними захворюваннями у 2003 році звернулося на 10% більше осіб, ніж у 2002 році”. Серед усіх інфекційних хвороб, що реєструються в країні, найбільший вплив на погіршення стану здоров’я населення мали: грип та інші інфекційні хвороби дихальних шліхів, вірусний гепатит, гострі кишкові захворювання, туберкульоз, ВІЛ/СНІД”

Одним з основних завдань санітарно-епідеміологічної служби залишається забезпечення стабільної епідемічної ситуації в Україні, і в першу чергу – з соціально небезпечними інфекціями, такими, як туберкульоз та ВІЛ/СНІД. Як зазначив директор Департаменту санітарно-епідеміологічної нагляду Сергій Бережнов: “Головним пріоритетом роботи санітарно-епідемічної служби у 2004 році буде здійснення комплексу заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації з туберкульозом та ВІЛ/СНІДом”.

Надзвичайно важливою проблемою для охорони здоров’я є захворюваність на вірусні гепатити. Найбільш поширеною залишається захворюваність на гепатит А (72,7% серед вірусних гепатитів), високій рівень якої пов’язаний з інтенсивним забрудненням довкілля, порушенням санітарно-гігієнічних норм і правил виготовлення та реалізації харчових продуктів. Однак, у 2003 році захворюваність на гепатит А знизилась на 7%. У цьому є заслуга і наших медиків. Швидка локалізація спалаху гепатиту А у Суходольську Луганської області, вчасно проведена вакцинація, організація контролю за якістю води дозволили попередити широке розповсюдження захворювання.

У 2003 році вперше була проведена 100-відсоткова закупівля вакцин для профілактики інфекційних хвороб, що дало можливість досягти рекомендованого ВООЗ рівня охоплення дітей щепленнями і суттєво знизити захворюваність на такі керовані інфекції, як дифтерія, кір, епідемічний паротит; “пом’якшити” протікання сезонного епідемічного процесу грипу та ГРВІ.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд
Орієнтація на попередження захворювань вимагає покращення заходів санітарно-епідеміологічного нагляду. Серед чинників, яки суттєво впливають на стан здоров’я, можна виділити стан поверхневих водойм, який не дивлячись на спад промислового виробництва, не поліпшився. Особливу занепокоєність викликає стан басейну р. Дніпро, який забезпечує питною водою понад 75% населення країни. Критичне положення з водопостачанням склалося у сільській місцевості багатьох областей (Запорізької, Івано-Франківської тощо).

За останні роки значно змінився підхід до здійснення державного санепіднагляду за харчовими об’єктами, в першу чергу, за рахунок підвищення відповідальності власника, створення нових нормативних документів, підвищення юридичної обізнаності та матеріальної зацікавленості суб’єктів господарювання. За останні 7 років кількість об’єктів, що не відповідають санітарному законодавству зменшилась вдвічі. Щорічно обстежуються практично усі підконтрольні об’єкти: в середньому 5% підприємств не відповідають санітарним нормам. За 2003 рік на об’єкти харчової промисловості було накладено більше 105 тисяч штрафів, в тому числі більш, ніж 1000 штрафів - на молокозаводах.

Велика увага приділяється гігієні дітей та підлітків. Недотримання гігієнічних норм під час навчання призводить до негативного впливу на зір, психологічний статус, працездатність дітей та підлітків. За оперативними даними, впродовж 2003 року в ході проведення контрольних заходів за дотриманням режиму в навчальних закладах, на відповідальних осіб було накладено 23 297 штрафів.

Приоритетні завдання
В ході колегії були визначені приоритетні завдання щодо покращення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення країни в 2004 році. Серед першочергових завдань, були перелічені наступні:
- подальша розробка та створення національної нормативної бази на основі розробки нових і переробки застарілих нормативних та інструктивно-методичних документів, орієнтованих на нові форми відношень з установами охорони здоров’я, іншими відомствами;
- посилення функцій державного санепіднагляду у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя і фахового аналізу епідеміологічної ситуації з обґрунтуванням прогнозу розвитку епідемічного процесу з доведенням його до органів державної виконавчої влади;
- забезпечення професійної підготовки відповідальних фахівців до проведення комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів;
- визначення шляхів забезпечення розвитку виробництва профілактичних, діагностичних, імунобіологічних препаратів і дезінфекційно-стерилізаційного устаткування.