Правові аспекти усиновлення

За даними не такої вже й точної статистики в Україні нараховується щонайменше 100 тисяч дітей-сиріт, яким вкрай необхідні родинне тепло та затишок. Сиротами діти стають із самих різних причин, і усиновлення є оптимальним вирішенням кричущої проблеми сирітства та дитячої бездоглядності. Адже тільки в сім’ї можуть бути створені умови для повноцінного розвитку і становлення дитини як особистості.
Деякі питання щодо процедури усиновлення дітей роз’яснює начальник Дарницького районного управління юстиції Раїса Петрівна Берсенєва.

В першу чергу хочу зазначити, що враховуючи надто велику відповідальність усиновлювачів за прийняття в свою сім’ю особи на правах дочки або сина та всебічне гарантування інтересів дитини, усиновлення здійснюється на підставі рішення суду.
Усиновленою може бути дитина до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років. Однак у виняткових випадках суд може винести рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Дитину, яку покинули у пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки, інші родичі, можна усиновити після досягнення нею двомісячного віку. Дитина, яку було підкинуто чи знайдено, може бути усиновлена після спливу двох місяців з часу її знайдення.
Рідні брати і сестри, якщо вони перебувають на обліку для можливого усиновлення, не можуть бути роз’єднані при усиновленні. Але коли існують обставини, що мають істотне значення, то суд за згодою органів опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. Якщо усиновлення для дитини не є таємним, то брат або сестра мають право знати про нове місце її проживання.
Чи кожний може усиновити дитину?
Усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, яка старша за дитину не менш як на п’ятнадцять років. А у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці має бути не меншою ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Усиновлювачами можуть бути подружжя. А от особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Але за обставин, коли особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв’язку з усиновленням втрачають правовий зв’язок з нею, усиновлювачем може бути один чоловік або одна жінка.
Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Не можуть бути усиновлювачами особи, які обмежені у дієздатності чи визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав за умови, коли права не були поновлені, якщо були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини, перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, не мають постійного місця проживання та постійного заробітку чи доходу, страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я України. Крім зазначених осіб, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків, крім того, згода має бути безумовною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення, потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода на усиновлення засвідчується нотаріусом. Зазначимо, що мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішення суду про усиновлення.
Усиновлення дитини проводиться без згоди батьків, якщо вони невідомі, визнані безвісно відсутніми, недієздатними, позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
Для усиновлення обов’язково необхідна згода самої дитини, яка відповідає її вікові. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком чи станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення, якщо вона проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Що потрібно для усиновлення дитини?
Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання заяви через представника не допускається. Заява може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.
Суд, постановляючи рішення про усиновлення, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини, мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину, особу дитини та стан її здоров’я, ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених Сімейним кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини, суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини. Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину.
Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішення суду про усиновлення.
http://www.compass-u-ozera.com.ua/
http://www.u-ozera.ukrbiz.net