У м.Вінниця продовжує роботу Всеукраїнська конференція працівників медичної галузі

Вчора пройшли секційні засідання конференції, на яких були доопрацьовані пункти проекту “Національного плану дій в інтересах здоров’я народу України”

Відкриваючи пленарне засідання міністр Юрій Поляченко зазначив:
“Вчорашній день засвідчив – медична громадськість не інертна, це люди, котрі готові брати на себе консолідовану відповідальність за долю галузі. Я, як міністр і міністерство в цілому – інструмент в ваших руках. Ми орган виконавчої влади – і наш обов’язок виконувати ту політику і стратегію, яку ви обрали. Сьогодні, коли громадянське суспільство бере участь у вирішенні найголовніших проблем держави, медична спільнота чи не вперше зайняла активну позицію співвиконавця, а не напівбайдужого спостерігача. Час спостерігачів закінчився – тільки консолідована відповідальність, як за прийняті рішення, так і за їх виконання. Ви маєте чудову можливість – говорити і бути почутими, робити і отримувати результат. Все що стосується міністерства: ваша воля – наше виконання. Політика галузі сьогодні виписана не на папері, десь там в кабінетах, ви опрацювали її самостійно. Ми запропонували „дорожню карту”, - ви розставили в ній вказівні знаки, держава визначила вузлові перехрестя і наріжні камені.”

Аналізуючи нормативно-правову базу галузі медична громадськість зробила висновок, що сьогодні нема жодного правового акту, який би законодавчо забезпечив функціонування цілісної системи охорони здоров’я в її структурному, фінансовому і кадровому забезпеченні в умовах реально існуючої в Україні ринкової економіки.

Юрій Поляченко дав характеристику пакета законодавчих актів, прийняття котрих дасть можливість передбачити господарчу самостійність і фінансову стабільність закладів охорони здоров‘я за рахунок легалізації всіх джерел фінансування існуючих сьогодні “в тіні”, захистити права лікарів і пацієнтів, чітко визначити правове поле взаємовідносин пацієнта лікаря і держави і так далі.

Однак міністр висловив застереження, що прийняття нових законопроектів, а також внесення змін і доповнень до раніше прийнятих законів, які в тій чи іншій мірі стосуються діяльності системи охорони здоров’я може залишитись нездійсненним, якщо не буде чітко визначена кореспонденція між 49 статтею Конституції, котра вказує на безоплатність медичної допомоги і ст. 95 в якій наголошено, що «…Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».

Шлях реалізації цього завдання міністр бачить у ініціюванні Верховною Радою України подання до Конституційного суду питання щодо одночасного тлумачення статей 49 і 95 Конституції, як взаємо виключаючих одна одну. Лише визнаючи статтю 95 домінуючою на конкретний бюджетний період, можна розробити базовий пакет медичних послуг, що має надаватись громадянам безоплатно, на суму видатків консолідованого щорічного бюджету.
Закінчуючи свій виступ міністр зазначив, що сьогодні медична громадськість України визначила, що кінцевий пункт реформ - бюджетно-страхова медицина в Україні. Це рішення прийняте спільно всією медичною громадськістю, це спільна відповідальність не лише за реалізацію планів, а й за здоров’я народу. ”За 14 років незалежності в Україні вже було дев’ять, я десятий, міністрів охорони здоров’я. У середньому тривалість роботи кожного – 1,4 роки і, безумовно, така позиція не може позитивно впливати ні на реформування, ні на саму галузь. І сьогодні національний план, який виписаний вами, шановні мої колеги, є запорукою того, що кожен міністр, котрий прийде на владний олімп, буде чітко знати: що йому робити, в якій послідовності і як. Це дороговказ для кожного, хто буде керувати системою у наступні 5 років.

Конференція продовжує роботу. Йде обговорення пропозицій та доповідей голів секцій.

Прес-секретар міністра Уляна Лозан